-

5 клас - українська мова

Тема: "Другорядні члени речення. Узагальнення з теми"

Для того, щоб ви вміли правильно визначати в реченні головні і другорядні члени пропоную переглянути відео і повторити матеріал.




Другорядні члени пояснюють підмет і присудок, а також інші другорядні члени речення.
Наприклад, у реченні Спекотний травень грозовому липню свій таємничий дар передає (Р.Лубківський) слово травень (хто? що?) — підмет; передає (що робить?) — присудок, а разом вони становлять синтаксичний центр. Слово спекотний (який?) — означення, пояснює підмет; слова липню (кому?), дар (кого? що?) — додатки, пояснюють присудок; слова грозовому (якому?), свій (чий?), таємничий (який?) — означення, пояснюють другорядні члени.
Підмет і другорядні члени, що його пояснюють (спекотний травень), становлять групу підмета. Присудок і другорядні члени, що його пояснюють (грозовому липню свій таємничий дар передає), становлять групу присудка. 
Завдання 1. Перепишіть речення, підкресліть головні і другорядні члени речення.
1. Стало пахучим і свіжим повітря після грози. 2.На площу вискочив осідланий кінь без вершника. 3. З кущів підліска линуть перші трелі солов’я (А. Шиян). 4. Одні тільки бажання творити добрі діла й зосталися при мені на все життя (О. Довженко). 5. У млині стояв теплий, приємно солодкуватий запах свіжої кукурудзяної муки (М. Коцюбинський). 6. Свіжозорані ниви обсівалися великими вечірніми зорями (М. Стельмах).

Завдання 2. Робота з підручником – ст. 157, впр. 423   

Самостійно перевірити свої знання рекомендую на сайті https://learning.ua/mova/piatyi-klas/vyznachaiemo-druhoriadni-chleny-rechennia

Комментарии

Отправить комментарий

Популярные сообщения из этого блога

-
Изображение
5 клас – українська мова Тема. Двокрапка і тире при однорідних членах речення. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, то у вимові робиться пауза, а після узагальнювального слова ставиться  двокрапка : Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі .  І здається, що пропахло все хлібом навкруг: сад, подвір’я, ластівки, навіть річка і луг… (В. Сторожук). Не ваблять міста кам’яні простори, магнітом тягне батьківська земля: ліси, долини, рідні косогори, блакитна річка, золоті поля. Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, то перед ним у вимові робиться пауза, а на письмі ставиться  тире : Кожен кущик, горбок, долина, стежечка — все це йому знайоме . Люди, трави, дерева, овіяні тишею води, стебелина зела та безмірно далекі світи – все під місячним сяйвом стамовує в трепеті подих, люди, трави й дерева стають наче рідні брати ...
Далее...
-
Изображение
6 клас – українська мова Тема. Особові займенники, їх відмінювання. Приставний Н у формах особових займенників. Зворотний займенник СЕБЕ 28.04.2020.  Наша мова була б нудна і довга, коли б у ній не було займенників. Хоч займенників у мові дуже мало, їхня роль надзвичайно важлива. Мовознавець Олександр Реформатський про займенники писав так: вони, "як запасні гравці на футбольному полі чи "дублери" в театрі, виходять на поле, коли вимушено "звільняють гру" повнозначні слова".         Уявити мовлення без займенників, наприклад особових, неможливо. Без займенника Я мовець не зміг би назвати сам себе, без займенників ТИ, ВИ не міг би назвати співрозмовників, а без займенників ВІН, ВОНА, ВОНО, ВОНИ не зумів би передати інформацію про інших людей або   будь-які предмети.         За частотою вживання займенники посідають третє місце (після іменника і дієслова).  Особові займенники змінюються ...
Далее...
-
Изображение
6 клас – українська мова Тема. Есе світоглядного змісту ЯК ПИСАТИ ЕСЕ ЕСЕ  (франц. essai - спроба, проба, нарис), літературна форма, невеликий прозаїчний текст, що виражає підкреслено індивідуальну точку зору автора. Завданням есе, на відміну від розповіді, є інформація або пояснення, а не драматичне зображення або переказ якої-небудь життєвої ситуації. Есе досягає своєї мети за допомогою прямого авторського вислову, для чого не вимагається створення ні вигаданих персонажів, ні сюжету, що пов'язує їх. Характеристика есе.   Створюючи есе учень (учениця): – вільно висловлює свою думку; – показує своє ставлення до того, про кого говорить; – не дотримується обов’язкової форми (вступу, основної частини, висновку); – не всебічно описує предмет чи подію; – може лише частково, як у розмові торкатися якихось питань; – може висловлювати опірні міркування; – використовує образні вислови, порівняння; – на початку може сказати про що йтиметься у його висл...
Далее...