8 клас – українська  література

Тема. Іван Сенченко. Повість «Діамантовий берег» (позакласне читання)

ІВАН ЮХИМОВИЧ СЕНЧЕНКО (1901-1975)

Зі спогадів людей, котрі знали І. Сенченка, вимальовується образ людини скромної, тактовної, надзвичайно працьовитої і працездатної, непохитної у своїх принципах, відданої обраній справі, широкоосвіченої.

Народився в с. Наталиному поблизу м. Краснограда, що на Харківщині, в родині безземельного селянина.

Батько майбутнього письменника перепробував чимало професій (працював садівником, білетером кінотеатру, різноробом), але жодна з них не принесла в дім достатку.

Учився хлопець спочатку в сільській школі, потім у Костянтиноградському училищі. Образ першої вчительки зберіг він у своєму серці на все життя. Це вона навчила його розуміти добро і зло, відрізняти прекрасне від потворного, прищепила любов до книжки, до художнього слова.

Після закінчення училища І. Сенченко мав намір продовжити навчання в гімназії, але коштів у батьків не було, тому вступив до учительської гімназії. В оповіданні „Я познайомився з Йосипом” автор розповідає про один випадок зі свого життя під час перебування в цьому навчальному закладі: „Ввечері відбулася розмова з мамою. Від мами вимагалося три копійки. І на що?! На книжку! (Такого в цій родині не було ще зроду-віку. В цій хаті, як і в сусідніх витрачалися гроші на що завгодно, тільки не на книжки. Дивиться мати на своє шмаркате дітище. Очі в неї стають круглі, великі. Де це видано, де це чувано отак переводити гроші?! Три копійки! Цілі три копійки! Фунт хліба коштує одну копійку, четвертинка олії — дві копійки. При лихій годині на ці гроші можна день прожити! Але життя є життя. Воно завжди неспокійне. І мама сидить, думає. Проклятущі гроші! Добре з ними й дуже погано без них. Під причілковою стіною в хаті в мами стоїть скриня, у скрині є прискринок, у прискринку шматинка, у шматинці дев'яносто три копійки грошей. Кожна копійка на обліку; для кожної вже наперед визначено канал, по якому вона спливе з маминих рук. Отож, з одного боку, шматинка і в ній дев'яносто три копійки грошей, з другого — Іван. На небесах підноситься Справедливість. Задумалась мати на мить. Цього й вистачило, щоб Справедливість своє діло зробила. В руках у неї терези: на одну шальку склала ті гроші у шматинці, на другу згромадила Івана. Шальки хитаються, з ними й Іван: то поженеться угору, то сяде вниз. Цікава картина. Кінчається вона тим, що наша мама зітхає, каже сама собі: „Це вже, видно, такі часи настали, що людям і книжка потрібна стає...” Вголос обзивається:

— Добре, дам тобі три копійки, тільки не сьогодні. Післязавтра або в неділю.

Бідолашна мама, як їй тяжко з тими грішми розлучатися! Вони, видно, нелегко даються їй.

В той день я повернувся додому з міста з книжечкою в руках. Книжечка називалась „Малий Кобзар”.

Перші літературні спроби І. Сенченка припадають на час навчання в Харкові (в 1923 році були надруковані збірки оповідань „Навесні”, „Ярема Кавун”; у 1925 році вийшла в світ книжка віршів „В огнях вишневих завірюх”).

У Харківський інститут народної освіти юнак прийшов з деяким доробком, на нього як на молодого автора вже звернула увагу критика.

Значну роль у творчості майбутнього письменника відіграла його дружба з О. Копиленком, який вчився тоді на природничому відділі цього ж інституту. 1923 року вийшла навіть поетична збірка, авторами якої були І. Коляда, О. Копиленко, І. Сенченко.

Становлення творчості Івана Юхимовича припадає на тридцяті роки, початок яких ознаменувався тим, що боротьба з творчим духом письменників була визнана загальнодержавною проблемою, а вказівки про те, кому, що і як писати, вважалися цілковитою нормою. І хоч, як відомо, І. Сенченко вцілів у роки кривавого терору, він був зарахований до „неблагонадійних” людей. А підстав для цього було більш ніж досить: „у минулому член спілки письменників „Плуг”, член „Вапліте” („Вапліте” — організація, у якій зібралися яскраві літературні індивідуальності: Микола Хвильовий, М. Куліш, О. Слісаренко та інші відомі письменники), учень і один з найбільш активних сподвижників Миколи Хвильового, автор „Записок Холуя” та інших сатиричних творів.

Подейкують, що життя Івана Юхимовича минуло між редакційним столом і домашнім робочим столом. Майже сорок років працював він у редакціях різних газет і журналів, готував до друку матеріали, а на власну творчість залишались вечірні години та вихідні дні.

До кращих творів письменника для дітей належать повісті „Руді вовки”, „Діамантовий берег”, збірки оповідань „Мої приятелі”, „Два дні з життя Женьки і Левка” та інші.

І. Сенченко відомий у літературі і як перекладач. Зайнявшись перекладацькою діяльністю ще в ранній період творчості (під час укладання хрестоматій), він переклав українською мовою багато творів російських письменників (О. Пушкіна, М. Гоголя, О. Горького та інших).

Учені вважають, що І. Сенченко міг би, як і багато інших українських письменників, створити значно більше, якби не ті жорстокі обставини, за яких чимало талановитих митців було знищено фізично, інших — мордовано, регламентовано, загнано в рамки. Однак його не без підстав називають одним із найобдарованіших українських прозаїків.

Завдання 1. Складіть анкету письменника

□ Народився:...

□ Навчався:...

□ Перші літературні спроби:...

□ Кращі твори для дітей:...

Завдання 2. Знати зміст повісті «Діамантовий берег».

Тести за І, ІІ розділом твору І. Сенченка “Діамантовий берег” (позакласне читання)

1. Що зробили хлопці (Хома та Пилип) зі своєю знахідкою (черепком)?

а) віднести до краєзнавчого музею;

б)розтовкли й кидалися ним;

в) обміняли.

2. Спробувавши на смак жабу і пригостивши нею бабу Теклю, хлопці сказали, що їли:

а)голубів;

б)куріпок;

в)перепеленят.

3. Яка пристрасть була у  Тимофія?

а) красти;

б) грати у квача;

в)дарувати друзям різні речі.

4. Хто збирався проводити з дітьми екскурсію?

а)один із батьків;

б)учитель Григорій Савич;

в)директор школи.

5. Яке захоплення було у молодого вчителя?

а)грати на сцені Мартина Борулю;

б)грати на гітарі;

в)грати в шахи.

6. Як звали кохану дівчину молодого вчителя?

а)Ієреміада;

б) Соломонида;

в) Єфросинія.

7. Чим займалася обраниця Григорія Савича?

а) також працювала вчителькою;

б)вчилася в місті;

в) працювала в колгоспі.

8. Що робив Григорій Савич в шкільній майстерні, коли до нього прийшли діти?

а) ремонтував парти;

б) читав газету;

в) ремонтував шкільну дошку.

9. Ким мріяв стати Куприк?

а)матросом;

б) трактористом;

в) директором колгоспу.

10. Кого взяли з собою у похід?

а) кота і курку;

б)вовкодава і віслюка;

в) вола та віз.

11. Куди діти пішли у похід?

а)у зону кристалічного щита;

б) у гори;

в) у ліс.

12. Назвіть жанр твору І. Сенченка “Діамантовий берег”:

а) романтичне оповідання;

б) фантастичний роман;

в)пригодницька повість.