8 клас – українська література

Тема. В. Дрозд. «Білий кінь Шептало». Алегоричність образу. Життєвий вибір сучасної людини

Білий кінь у віруваннях слов’ян

Кінь – символ енергії й сили, пристрастей та інстинктів, а також вірності й відданості в праці, в щоденних турботах.  Предковічно, коні були помічниками богів, воїнів і , головне, хліборобів. Навіть творчі люди мають своїм символом коня Пегаса.

«Осідлати коня» - означає досягти цілі, здобути кращу долю. Тож кінь – і працьовитий, і войовничий, і творчий дух. Він, правда, несе на собі частку Божого прокляття: коли маленький Ісус лежав у яслах, кінь висмикнув з-під немовляти сіно і їв. Через це коні приречені до ненажерливості: вони, якщо не тягнуть воза чи плуга. Постійно їдять або пасуться. І не можуть ні наїстися, ні напастися… Кінь наполегливий у праці: коли захоче, все у нього вдається, особливо в такій справі, яка вимагає багато енергії, великого напруження всіх його сил. Його талант – невтомна праця. Водночас, у своїй працелюбності любить незалежність, залюбки виконує будь-яку важку, але приємну йому роботу. Однак, може «знатуритись»; працювати тільки «з-під батога». Але все це робить відкрито, нічого не приховуючи, тому він – символ чесності й працьовитості, має свій характер.

Наші предки вважали, що червоний кінь уособлює вогонь, вороний – зоряне небо, білий – світ предків. Має кінь і магічні здібності: якщо спотикається на праву ногу - добра ознака, на ліву – попередження про невдачу. Це за свою вірність, працьовитість і витривалість кінь нагороджений причетністю до таїн світу.

Білий же кінь зустрічається найчастіше в казках та легендах «скарб, який неодноразово бачили в образі білого коня», «скрізь, де кінь відіграє культову роль, він завжди білий».

У святковому ритуалі давніх слов’ян однією з емблем був білий кінь, що біжить по небу. Наші предки шанували білого коня, якого вважали священним. Він уособлював Світанок.

Досі зберігся звичай переможця – полководець в’їжджає в місто через тріумфальну арку на білому коні.

Дайте письмові відповіді на запитання за змістом

-         Чому Шептало не любив бути у гурті?

-         Про що міркував кінь суботнього вечора?

-         Як ставилися інші коні до Шептала?

-         Які думки були у Степана щодо білого коня?

-         Що можна розповісти про сім’ю   Шептала?

-         Чим була воля для коня?

-         Чому втеча стала несподіваною для всіх: Шептала, Степана, хлопчика?

-         Які неприємні відчуття охопили коня на волі?

-         Чому Шептало втрачає своє «я»?

-         Коли виявляється твердість характеру Шептала?

Чому ж образ Шептала алегоричний?

Пригадаймо! Алегорія – це троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу (наприклад, у казках Лисиця уособлює хитрість).

 Образ коня в цьому творі – це образ сучасної людини. Автор зображує людину у стані внутрішнього роздвоєння. Підсвідомо вона хоче бути вільною, не хоче приймати рабську долю, бути «як усі», опирається «сірій» буденності, але зазнає поразки у цій боротьбі. Людини змирилася зі звичним станом речей. Так і білий кінь, повертається додому, але навіть і подумати не зміг, що рідне подвір’я вже зачинене для нього. Проте він вирішив усе-таки тут залишитися, тому «скільки зміг, просунув голову між двох жердин та й собі задрімав…»

Творче завдання:

 Скласти інформаційне гроно щодо характеристики образу Шептала.