5 клас – українська література

Тема. Микола Вінграновський. «Сіроманець» - захоплива й драматична історія про хлопчика і вовка як приклад гармонії людини й природи. Гуманізм повісті

Сьогодні ми відкриємо для себе ще одне ім'я з української літератури, що, безперечно, є її здобутком і окрасою. Творчість Миколи Вінграновського нікого не залишає байдужим, бо пробуджує теплі та світлі почуття до всього земного.

Микола Степанович Вінграновський — сучасний письменник, кіноактор, кінорежисер, сценарист — народився в місті Первомайську на Миколаївщині.

Ще в дитинстві відзначався допитливістю та дотепністю. Також Микола мав надзвичайний хист відчувати неповторну красу природи, людську доброту, помічати те, що інші не завжди помічають.

У школі вчився добре. Після закінчення школи вступив до Київського театрального інституту. Так 1956 року Микола став студентом. Назавжди запам'яталася юнакові зустріч з Олександром Довженком. Великий митець забрав Вінграновського на навчання до Всесоюзного державного інституту кінематографії в Москву.

Після закінчення вузу М. Вінграновський розпочав свою роботу на Київській кіностудії ім. Олександра Довженка як актор, режисер і сценарист.

У кіноповісті „Повість полум'яних літ” (режисер О. Довженко) Вінграновський блискуче виконав роль головного героя — Івана Орлюка.

Писати вірші почав у студентські роки. З 60-х років виходять його поетичні твори для дорослих. Багато пише для дітей: зб. „Андрійко-говорійко”, „Мак”, „Ластівка біля вікна”, „На добраніч”, повісті „Первінка”, „Сіроманець” та ін. Микола Степанович — лауреат Міжнародної премії фундації Антоновичів та Державної премії ім. Т. Г. Шевченка.

26 травня 2004 р. на 68 році життя перестало битися серце Миколи Степановича Вінграновського, заслуженого діяча мистецтв України, одного зі славної когорти поетів-шістдесятників.

Ми розпочинаємо наше знайомство з повістю «Сіроманець» (1977).

Аналізуючи повість М. Вінграновського «Сіроманець», можна одразу зрозуміти, що її центральними персонажами є вовк Сіроманець та хлопчик Сашко. Образ вовка запропонований автором у міфологічному і навіть фантастичному контексті, який тісно пов'язаний із реальністю. Автор зображує почуття звіра з психологічної точки зору, як справжньої людини, але цей образ не має складних емоційно-чуттєвих характеристик, тому він зрозумілий навіть дітям, які сприймають вовка не як хижака, а насамперед як вірного друга хлопчика Сашка.

Сашко, незважаючи на свій юний вік, стає для вовка не лише другом, але й рятівником. Він зовсім не боїться Сіроманця, а навіть навпаки — захищає його перед дорослими, допомагає звільнитись з полону, та коли розуміє, що тварина майже втратила зір,— не роздумуючи втікає з дому та прямує з вовком у далеке місто, щоб показати його відомим лікарям. Саме в дружбі та співчутті хлопчика до вовка розкривається гуманізм повісті.

Завдання

1. Опрацюйте матеріал підручника і прочитайте повість- «Сіроманець» (ст. 223 – 249)

2. Визначте тему та ідею твору.

3. З’ясуйте, що є реальним, а що фантастичним у повісті М. Вінграновського «Сіроманець». Результати роботи оформіть у вигляді таблиці.

Реальне	Фантастичне

4. Установіть, про якого персонажа йдеться. Чиє ім'я має бути на місці крапочок?

1. «…навшпиньках зайшов у свою кімнату, хутко ліг, заплющив очі: в си-ньому океані біля … хати повз голу грушу пропливали білі айсберги». 2. «Вовк жалібно вив. Покидав …, сам вибігав, вив на всі боки, прислухався, повертався до … знову, знову закидав його на спину і ніс далі» . 3. «…наставив вуха на лісову невідомість, сплигнув з коня, перекинув рушницю з руки в руку, повів коня стежкою, вивів його на галявину, прив'язав до со-сни, а сам відійшов і заліг у ямі».  4. «Потім … заспівав. Він співав тихим старим голосом, і така дорога лежала за ним, що аж за Одесою і за Єгиптом виднілася кожна бадилина» .